
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
«Україна пам’ятає – світ визнає»

Так уже, на жаль, повелося, що в
історії нашої країни вікопомних дат із чорними і трагічними позначками
вистачає. Серед них і Голодомор 1932-1933 рр.
Метою
заходу було розповісти учням та користувачам бібліотеки про трагічні сторінки
нашої історії, які примушують стискатися людські серця. Про штучне винищення
українських сіл і хуторів, які зникли з
лиця землі після цієї трагедії.
Під час заходу відбулася презентація книжкової
виставки-пам’яті «Горить свіча і хліб лежить,
і пам'ять полум’ям горить».
Голодне лихоліття 1932-33-х років - не
просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського
народу, яка пекучим болем пронизує пам'ять багатьох поколінь.
...Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть... Це
те, що залишає по собі слово Голодомор в душі кожного. Це страшно. Це боляче.
Але це те, про що потрібно пам'ятати.
Немає коментарів:
Дописати коментар