Минуло 10 років відтоді, як на зарічненську
землю, у Древній Нобель, що на березі величного озера з однойменною назвою, з
усіх куточків України прибули веселі, і талановиті гумористи, сатирики, митці
гострого пера і дотепного слова для участі у першому Всеукраїнському фестивалі
гумору «Лауреат Нобельської премії».
Скільки
жартів і сміху злітали над Нобельською землею! 2003-й, 2005-й, 2006-й, 2007-й,
2008-й, 2011-й – жителі та гості Зарічненщини у Ноблі рукоплескали
гумористичному творчому цвіту України.
І
ось – 2013-й, 30 серпня – лунає гімн Всеукраїнського фестивалю гумору «Лауреат
Нобельської премії».
Прийняли й урочисто відкрили фестиваль гумору «Лауреат Нобельської премії»
голова райдержадміністрації Надія
Федюшко, голова районної ради Олександр Доронін, начальник управління культури облдержадміністрації,
заслужений працівник культури України Ярослав Мельник, депутат обласної ради
Віталій Бойко.
Свято сміху – це завжди гарний настрій.
Посмішки на обличчях людей, щире жартівливе слово, пісня й обов’язково – хліб і сіль на вишитому
рушнику.
А
далі – присмаком яскравого гумору нагороджували глядачів учасники програми
дійства. Смішили публіку літератори, письменники – гумористи: Василь Довжик,
Михайло Степанюк, Василь Титечко, Юрій Береза, Іван Кидрук, Микола Кащук, Іван
Чернецький та ін.
Особливо сподобався публіці лікар за фахом,
гуморист за покликанням – Борис Герус з
Хмельничинни. Цікавим був виступ пародиста з Тернопільщини Миколи Безіва,
завдяки таланту якого глядачі побачили концертні номери Поплавського та
Баскова. Окрасою і душею цьогорічного фестивалю гумору стали монологи його
незмінного учасника, заслуженого артиста
України, актора Хмельницького академічного театру ляльок Олександра Царука, до
смаку прийшовся і дитячий гумор, представлений нашим бродницьким Віталієм
Бубновичем, а також дуетами дівчаток з м. Кузнецовськ.
Художні
номери наших солістів та колективів
районного Будинку культури – Наталії
Гриненко, Василя Смаглюка,
«Криниця», «Журавка», також рівненського
гурту « Мальви» стали невід’ємною
родзинкою свята.
На
свято приїхали гості з багатьох областей України та сусідньої Білорусі. Їхні жарти
лунали зі сцени протягом п’яти годин. Переможців визначали у п’яти
номінаціях. Особливістю цьогорічного фестивалю є
презентація доробків юних
гумористів.
Традиційно на фестивалі визначили лауреатів "Нобельської
премії". Ними стали рівненський автор Іван Кидрук та поет з Луцька Іван
Чернецький.
Крім того, на фестивалі було представлено вироби народних умільців, місцевих куховарів. Справжнє святкове містечко із
«козацьких» куренів організували
сільські ради району. Його оригінальність, самобутність, краса та
привабливість, як і щира гостинність господарів, просто вражали. Огляд –
конкурс куренів і склав першу частину святкового дійства. Кожен курінь вирізнявся чимось своїм, особливим, що не
повторювалося в інших.
Проте, місця все ж таки конкурсне журі визначило: 1місце –
курінь Кухітсько - Вільської сільської ради і подарунок фестивалю – баран; 2
місце – сільський курінь Локницької,
Сенчицької та Кухченської сільських рад
і подарунок – порося; 3 місце - спільний
курінь Неньковицької, Річицької сільських та Зарічненської селищної рад
і подарунок фестивалю – гуска. Решта
куренів були відзначені грошовими винагородами за презентабельну, прекрасну
підготовку.
Усі
бажаючі виступили, глядачі
відпочили і посміялися, отже – фестиваль дійшов кінця. Тож, нехай завжди
дотепний гумор і жарти крокують поруч з нами, нехай шириться слава фестивалю
гумору «Лауреат Нобельської премії», який ось уже 10 років незмінно має свою
прописку на Зарічненщині, в Ноблі.
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСКОЇ ПРЕМІЇ»
Слова Ростислава Солоневського Музика Андрія Пастушенка
Страждала в муках Україна,
Та родовід не обривався,
І, хоч була лиха година,
Народ наш вижив, бо сміявся.
Приспів: Усміхатися не гріх,
Сміх згуртує нас усіх,
Не зважайте на Чорнобиль,
Приїжджайте всі у Нобель.
Узявши гумор і сатиру,
Як найгострішу нашу зброю,
Заради злагоди і миру
Об землю гепнемо бідою.
Приспів
Хай сила духу буде з нами.
Коли зустрінемося з лихом.
Боротись будем не сльозами,
А щирим українським сміхом.
Приспів
2006р.
НОБЕЛЬСЬКА ПРЕМІЯ НА ОЗЕРІ НОБЕЛЬ
Слідуємо за вказівниками при в'їзді в Зарічне і беремо курс на озеро Нобель. 30 кілометрів по жахливій бруківці, але винагорода того варта. Перед вами найбільше руслове озеро р.Прип'ять.
Площа водного дзеркала становить майже 800 гектарів. Якщо подивитися з висоти пташиного польоту його обриси нагадують серце. Селище з тою ж назвою розташоване на півострові, який розділяє озеро навпіл Якщо йти центральною вулицею цього невеличкого населеного пункту озеро видно з обох боків.
Селище було містечком, належало Пінському повіту Мінської губернії. За статистичними довідниками часів Російської імперії, на початку XX століття тут мешкало 1336 осіб — переважно українці та євреї. Відповідно, служби правилися в православній церкві та синагозі. Тепер тут живуть лише 325 селян. Неподалік, у 10 кілометрах, проліг українсько-білоруський кордон. До цих мальовничих місць цивілізація доходить повільно. В Нобелі й досі користуються оригінальними човнами, яких більше не знайти ніде в Європі. Технологія виготовлення тут майже не змінилась ще з часів Київської Русі. Ці човни довгі і вузенькі. Пливти на них так само складно, як намагатися без досвіду веслувати на байдарці.
Українські нобельці ведуть свою історію з 1158 року, коли село вперше було згадане в Іпатіївському літописі. Щоправда, в першій половині XX століття археологи зробили сенсаційне відкриття. 1928 року хранитель Поліського краєзнавчого музею Дмитро Георгієвський розкопав у Нобелі стоянку первісної людини. Ще й досі на полях неподалік від озера під час оранки підіймаються на поверхню зуби акул і брили кремнію — стратегічного матеріалу за часів палеоліту. Саме з кремнію вироблялася зброя та найбільш «коштовні» знаряддя праці - ножі, шкребки тощо.
Водяться там карасі, лини, щуки, окуні, судаки, соми, раки. Інколи трапляється навіть вугор. Місцеві жителі переказують побрехеньки, що діди ловили вугрів в горохових полях понад озером. Хоча той факт, що вугрі можуть долати коротенькі ділянки свого міграційного шляху до Атлантичного океану суходолом, описали в класичній монографії Л.П.Сабанєєва «Життя і ловля прісноводних риб».
На берегах — гніздів'я диких гусей і качок. Селяни стверджують, що глибина озера сягає 27метрів! Недарма науковці вважають, що нині Прип'ять значною мірою існує саме завдяки озеру Нобель. Автори путівника власноруч переміряли глибину озера за допомогою ехолотів і не виявили і глибин, що перевищують 13м.
З озером пов'язана легенда про козацького ватажка Северина Наливайка. Факти свідчать, що народний месник зі своїм повстанським військом справді отаборився в Нобелі на початку 1596 року. Наливайко, який щойно повернувся з переможного походу проти турок, вирішив боронити православ'я, на яке великий тиск чинив польский король Сигизмунд. Взяв штурмом місто Луцьк, оскільки тамтешній єпископ був активістом унії. Назустріч із Варшави виступило королівське військо і Наливайко змушений був відступити. Але переносити бойові дії в Україну не схотів, щоб не наражати співвітчизників на зайву небезпеку. У такий спосіб опинився в Нобелі — тоді території Білорусі. Наливайко мусив терміново позбутися всього зайвого. І, якщо вірити народним переказам, надійно заховав скарби на дні місцевого озера. Сподівався пізніше їх витягти, там не судилося. За кілька місяців, улітку 1596-го, ватажок був захоплений у полон, відвезений до Варшави і в квітні наступного року страчений.
Уже на початку XXI століття до Нобеля зачастили українські письменники-гумористи. Засмучені тим, що за весь час існування Нобелівської премії жоден український письменник не став її лауреатом, вони знайшли альтернативний вихід із цієї гіркої ситуації – заснувати свою премію, яка вручатиметься на березі озера Нобель. Цілком логічно, що вона матиме назву Нобельська.
Ідею гумористів охоче підтримала місцева влада. Відтак 10 квітня 2003 року Зарічненська районна адміністрація заснувала власну Нобельську премію з літератури. Церемонія її вручення відбуваєтсья в рамках Всеукраїнського фестивалю гумору і сатири, який щоліта проходить в селищі Нобель. Кожного разу лауреатами стають два письменника. Один – краянин, мешканець Рівненської області, інший – мешканець будь-якого іншого куточку України.
Премія, яка становить 500 гривень, виплачується лише купюрами по одній гривні. До грошей додаються медаль і диплом. Окрім цього, в селищі встановлюються глиняні бюсти лауреатів, які руйнуються після першого ж дощу. Це має нагадувати нагородженим про швидкоплинність мирської слави.
2008р.
ЄВГЕН ДУДАР - український письменник
- сатирик
РОМАН ДЕМЧУК – сатирик і гуморист
НАТАЛІЯ ПАЛЯНИЦЯ – м. Хмельницький
ЛАУРЕАТИ
V
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ГУМОРУ
“ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ
ПРЕМІЇ”
НОМІНАЦІЯ «ЛІТЕРАТУРНИЙ
ЖАНР»
НОМІНАЦІЯ «ПІСЕННЕ
МИСТЕЦТВО
ГУРТ «СТАРА ХАТА» - м. Рівне
ГУРТ «БАТЬКІВСЬКА ХАТА» - народний вокальний ансамбль
Зарічненського районного будинку культури
НОМІНАЦІЯ «МАЙСТЕР
ХУДОЖНЬОГО СЛОВА»
РОСТИСЛАВ СОЛОНЕВСЬКИЙ – письменник
- гуморист із смт. Клеваня
НОМІНАЦІЯ «ОРИГІНАЛЬНИЙ
ЖАНР»
І сумне, і веселе
(IV Всеукраїнський фестиваль гумору
«Лауреат Нобельської премії)
Недарма кажуть, що від сумного до веселого – один крок. Хоча Зарічненщина вже давна удостоєна титулу – Богом забутого краю, - на два дні вона все ж стала столицею – столицею гумору, сміху, гарного настрою і прекрасного відпочинку. До Нобля, 28 липня, з усіх-усюд з’їжджалися, сходилися великі гумористи і трохи менші, творчий люд, глядачі, шанувальники, торговці, охоронці, рятувальники – кого тільки тут не було. Київ, Львів, Луцьк, Тернопіль, Хмельницький, Рівне, Клевань, Зарічне – такою була географічна карта IV Всеукраїнського фестивалю гумору «Лауреат Нобельської премії». Його ведучі, Ірина Бородійчук (Інститут мистецтв, м. Рівне) та Роман Демчук (творчий режисер дійства, письменник-гуморист, смт. Зарічне) оголосили відкриття свята. Про його історію, людей, які стояли біля витоків Нобельського фестивалю розповів голова райдержадмінстрації Юрій Богданович, передавши слова вітань від одного з його постійних фінансових спонсорів О.Р.Абдуліна, і побажавши, щоб нинішній фестиваль гумору у Ноблі додав людям радості, сміху, здоров’я.
Стан душі
(день перший)
Його виколисував легенький вітерець, пестили теплі промінчики сонця і сама природа нашіптувала: «Відпочинь». А зробити це було де. Одразу, при вході до Нобельського літнього театру під відкритим небом, «кав’ярня» районної партійної організації ВО «Батьківщина» усіх бажаючих пригощали кавою – щиро, гостинно, від душі і ...безкоштовно. це вже налаштовувало на гарний настрій і очікування приємних сюрпризів. Довгим вуличним рядом простягалися палатки з наїдками, напитками і всім, чого душа забажає. Якраз на горбочку, поміж столітніх сосен, стояли столики, де можна було посидіти, погомоніти, випити кухоль-другий свіженького пива, а потім... Бажаючі подивитися екзотику поліського побуту прошкували до козацького містечка, де сільські голови запрошували на гостину до своїх куренів. Інші завертали до глядацького залу, щоб досхочу посміятися, почути дотепних жартів, веселого піснеспіву і приперчити враження гострим слівцем сатири. З усім цим – проблем не було.
Петро Сорба (Тернопіль) розповів повчальну кумедійну історійку про родинні склепи, які ще заживо будують собі люди. Ведучий Роман Демчук (Зарічне) повідав побрехеньку про нобельського діда Панька, як той вудити ходив.
Іван Чернець (Луцьк) виступив з римами про веселе колгоспне життя, котре вже скінчилося.
Член Спілки письменників Петро Крилюк прочитав уривок з нового роману «Фелісія», про кішку, яка поселилася в скеретаря парторганізації якраз перед виборами.
А про що тільки не повідав глядачам улюбленець публіки Ростислав Солоневський (Клевань): і про те, хто першими у раю жив, і про дефіцит духовності, культури й батьківського виховання, і про змагання брехунів перед виборами, і про сліпе кохання, про тещу, про дітей, квіти...
Богдан Бастюк (Тернопіль) прочитав гуморески про воду, про п’янку.
Гумористичну риску під виступами великих людей великого слова підвів редактор журналу «Червоний перець» Юрій Задоя (Київ): «Розумне говорить – скільки треба, а друге – скільки хоче».
Вся концертна програма, мов перлинками, була пересипана жартами ведучого Р.Демчука, дотепними, влучними словечками його напарниці І.Бородійчук та піснями, у виконанні гурту «Джерело» (Рівне) та гурту «Батьківська хата» (Зарічне).
Не зогледілися, як на сцену стала поволі опускатися завіса кольору червоно-багряного сонця, темно-синього неба, гаптованого зірочками, й волога, тепла прохолода, що йшла від озера Нобель. Концерт закінчився – свято продовжувалося.
Лауреати
(день другий)
...Всі столики поміж столітніх сосен були зайняті, кількість бажаючих посидіти за ними збільшувалась – ніхто нікуди не поспішав. Десь вгорі лунала музика, над озером піднімалося сонце, а разом і з ним – і гарний настрій. Ранкове дійство фестивалю відкрив голова оргкомітету, голова районної ради Віталій Сарич, привітавши всіх гостей, запрошених, глядачів і учасників, а також лауреатів IV Всеукраїнського фестивалю гумору.
Серце і душа фестивалю, творчий режисер, письменник-гуморист Роман Демчук розпочав представлення лауреатів, попередньо зачитавши, разом з ведучою, що вони отримають, що повинні дати, і об що закластися.
Першим, для отримання Диплому лауреата IV Нобельського фестивалю гумору, премії і мішка зелених (жаб), вийшов на сцену Олег Чорногуз (м. Київ). Він шляхетно «загодив» ведучих, попередньо вручивши Роману Демчуку грамоту Спілки письменників України, підписану В.Яворівським та книгу власного авторства «Примхи долі», а І.Бородійчук подарував «Галактику України», про видатних людей-українців. Отримавши всі регалії IV фестивалю з рук голови обласної ради О.Данильчука, нобельський лауреат О.Чорногуз побажав організаторам і вищій владі – у Ноблі побудувати готель «На сьомому небі», відкрити ресторан «Море по коліна», звести театр «За двома зайцями» і – нехай живе фестиваль.
Із великою шанобливістю і гордістю прийняв звання «Лауреата Нобельської премії» Юрій Береза (Рівне), порадувавши глядацьку аудиторію авторським виконанням гуморесок.
«На ура» прийняли глядачі ще одного нинішнього лауреата-нобельця – «солодку парочку» (Хмельницький, Наталію Паляницю та Володимира Павловського) – за майстерне виконання сценки-мініатюри «Покусаний».
Довершив неперевершене дійство сатири і гумору на нобельській сцені один лауреат IV фестивалю – Заслужений артист України Олександр Царук (Хмельницький) – монологом свого говорячого дідуся-ляльки, з яким об’їздив увесь світ.
Диплом лауреата Нобельської премії і мішок зелених жаб отримав дует «Намистечко» (Раїса Цапун та Ірина Бородійчук, м. Рівне).
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
ЛАУРЕАТИ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
2006 р.
- ДІДУЛА РОМАН
- КУЛІШ-ЗІНЬКІВ ЛЕОНІД
- ІГНАТЮК МАРІЯ
- ЗАВОРОТНІЙ ОЛЕКСІЙ
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
ЛАУРЕАТИ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
2005 р.
- КВАРТЕТ «ЖАЙВІР» із інституту РДГУ. Художній керівник Раїса Цапун – Пісенна номінація.
- РОСТИСЛАВ СОЛОНЕВСЬКИЙ – відомий гуморист із Клеваня – Літературна номінація у жанрі політичної сатири.
- ВЛАДИСЛАВ БОЙКО – майстер політичної сатири, заслужений журналіст України, перчанин (м. Київ) – Літературна номінація, започаткована головами державної адміністрації та обласної ради.
- ТРІО «МиРоВі» (МИКОЛА, РОМАН, ВІКТОР) – троє швагрів із Здолбунівського району – другий лауреат Нобельської премії.
- ВАСИЛЬ ДОВЖЕНКО – письменник і радіожурналіст, артист театру і кіно (м. Київ) – дипломант у номінації художнього слова.
- НЕОНІЛА КРЮКОВА – народна артистка України, Лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка (м. Київ) – дипломант у номінації художнього слова.
- АНАТОЛІЙ ВАСИЛЕНКО – народний художник України (газета «Сільські вісті» та журнал «Перець») – Номінація «Карикатури з натури» (одноосібний домінант).
- ПЕТРО ДЕЦЬ (ЗАДРАБИНА) – з міста Волочиськ Хмельницької області – майстер художнього слова – Номінація «Майстер художнього слова».
- ВОЛОДИМИР ПУШКАР із с. Камінне Надвірнянського району Івано-Франківської області – за сміливу громадську позицію, гостру, в’їдливу політичну сатиру, якою просякнута збірка «Міць яєць і сила духу», що недавно видана – його визнано Лауреатом Нобельської премії.
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
ЛАУРЕАТИ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ГУМОРУ
«ЛАУРЕАТ НОБЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ»
2003 р.
- ПЕТРО КРАСЮК – письменник-гуморист із Рівненщини, лауреат премій ім. Микити Годованця та Валер’яна Поліщука
- ПЕТРО ОСАДЧУК (м. Київ) – письменник, майстер в’їдливого слова.
- ФОЛЬКЛОРНИЙ ГУРТ «ДЖЕРЕЛО» з Рівного; художній керівник Раїса Цапун.
- АНАТОЛІЙ ПАЛАМАРЕНКО – майстер художнього слова з Києва, Народний артист України, Лауреат національної премії ім. Т.Шевченка, професор.
- НАТАЛЯ БЕРЕЖАНЬ – майстер оригінального жанру з Хмельницька, заслужена артистка Автономної Республіки Крим.
- ІЛЛЯ ЛАБА – дипломант фестивалю з м. Здолюунова Рівненської області – юний майстер художнього слова.
